Інформування про мінну небезпеку — види діяльності, спрямовані на зниження ризиків, пов’язаних з отриманням тілесних ушкоджень в результаті підриву на мінах / ВЗВ завдяки поліпшенню обізнаності чоловіків, жінок та дітей про мінну небезпеку в залежності від різного ступеню вразливості, ролей та потреб і шляхом пропагування змін у поведінці, включаючи поширення інформації для населення, освіти та навчання, а також завдяки зв’язку з громадами з питань протимінної діяльності.

​

     Розмінування (demining) гуманітарне розмінування — діяльність, внаслідок якої відбувається усунення загроз від мін/ВЗВ, включаючи технічне обстеження, складання карт, очищення, маркування, складання документації після очищення, зв’язок з громадами з питань протимінної діяльності та передача очищеної території. Розмінування може виконуватися різними організаціями на зразок НУО, комерційними компаніями, національними органами з протимінної діяльності або військовими підрозділами. Розмінування може здійснюватися як при негайному реагуванні в аварійному порядку, так і під час звичайного перебігу подій.

     В стандартах і нормах МСПМД, очищення від мін та ВЗВ вважається всього лише однією складовою частиною процесу розмінування.

     В стандартах і нормах МСПМД, терміни «розмінування» та «гуманітарне розмінування» є взаємозамінними.

​

     Надання допомоги постраждалим. Стосується всієї допомоги: гуманітарної допомоги, заспокоєння та підтримки, що надаються жертвам (включаючи осіб, які вижили), з метою зменшення негайних і довгострокових медичних і психологічних наслідків їхньої травми.

​

     Знищення запасів (stockpile destruction) — це фізична процедура знищення, спрямована на постійне зменшення запасів вибухонебезпечних предметів.

​

     Агітаційно-просвітницька робота проти використання ППМ. У контексті протимінної діяльності цей термін означає — громадську підтримку, рекомендації або позитивне висвітлення з метою усунення або, принаймні, послаблення ризику від мін та впливу мін та ВЗВ.

​

     Міжнародне право у сфері протимінної діяльності

     Історія становлення протимінної діяльності:

     Розмінування військовими в 1980-х. Основне фокусування: військова необхідність (проходи для військ), оперативне реагування на виявленні ВНП.

     Кінець 1980-х, перше звернення ООН до міжнародного співтовариства із закликом до фінансування гуманітарних операцій розмінування (в Афганістані).

     Кінець 1980-х, перші НУО: Halo Trust (1988) і Mines Advisory Group (1989).

     Початок 1990-х, перші програми гуманітарного розмінування (Афганістан, Кувейт, Камбоджа, Мозамбік, Ангола).

     Старт міжнародної компанії щодо заборони ППМ. Гуманітарне розмінування — центральним бенефіціаром стає цивільне населення, пріоритет — зниження потенційних ризиків населення; зменшення наслідків від нещасних випадків і допомога постраждалим, зниження впливу ВЗВ на соціально-економічні процеси.

1997: прийняття Оттавської конвенції.

     Сьогодні триває динамічна еволюція спектра ПМД: від екстреного реагування до питань соціально-економічного розвитку і більш широкого спектру питань безпеки.

​

Основні питання, які вирішує ПМД на сьогодні є:

• Загибель і каліцтва серед цивільного населення від мін та ВЗВ;

• Обмеження доступу до земельних, водних ресурсів, продовольства;

• Обмеження доступу до інфраструктури;

• Обмеження надання гуманітарної допомоги;

• Перешкоди до розвитку економіки.

     На виконання вищезазначених цілей міжнародною спільнотою був зроблений суттєвий крок, який підтримало більшість країн світу, в тому числі й Україна.

     Конвенція про заборону протипіхотних мін (КЗППМ) (Anti-Personnel Mine Ban Convention (APMBC)).          Оттавська конвенція (Угода про заборону мін (КЗППМ))

     Конвенція передбачає повну заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін (ППМ), а також їхнє знищення. Для цілей МСПМД, в статті 5 викладено вимоги щодо знищення ППМ в замінованих районах. У Статті 6 детально описуються заходи щодо забезпечення прозорості, яких необхідно вживати згідно з Угодою, включаючи інформацію про місцезнаходження замінованих або підозрюваних замінованих районів, та про заходи, що вживаються для попередження місцевого населення.

КЗЗ (Конвенція 1980 року про певні різновиди звичайної зброї) (CCW (the 1980 Conventionon Certain Conventional Weapons)) (2007 рік). 

     Конвенція 1980 року про заборону або обмеження застосування певних різновидів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, згідно з поправкою від 21 грудня 2001 року. Вона складається з п’яти частин або «протоколів». Тільки два з них пов’язані з протимінною діяльністю. Переглянутий Протокол II присвячений наземним мінам, мінам-пасткам та іншим пристроям, а Протокол V присвячений проблемі вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ).